Думи -

За карії оченята,

За чорнії брови

Серце рвалося, сміялось,

Виливало мову,

Виливало, як уміло,

За темнії ночі,

За вишневий сад зелений,

За ласки дівочі…

За степи та за могили,

Що на Україні,

Серце мліло, не хотіло

Співать на чужині…

Не хотілось в снігу, в лісі,

Козацьку громаду

З булавами, з бунчугами

Збирать на пораду…

Нехай душі козацькії

В Україні витають —

Там широко, там весело

Од краю до краю…

Як та воля, що минулась,

Дніпр широкий — море,

Степ і степ, ревуть пороги,

І могили — гори, —

Там родилась, гарцювала

Козацькая воля;

Там шляхтою, татарами

Засівала поле,

Засівала трупом поле,

Поки не остило…

Лягла спочить… А тим часом

Виросла могила…

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Журбою

Не накличу собі долі,

Коли так не маю.

Нехай злидні живуть три дні -

Я їх заховаю,

Заховаю змію люту

Коло свого серця,

Щоб вороги не бачили,

Як лихо сміється…

Нехай думка, як той ворон,

Літає та кряче,

Щебече та плаче

Нишком — люди не побачать,

То й не засміються…

Не втирайте ж мої слбози,

Нехай собі ллються.

Чуже поле поливають

Щодня і щоночі.

Поки, поки… не засиплють

Чужим піском очі…

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Pour les yeux marrons,

Pour les sourcils noirs

Mon cœur battait, riait,

Versa sa langue,

Versé, aussi habilement,

Dans les nuits noires,

Pour le vert de la cerisaie,

Pour la grâce d'une fille...

Pour les steppes et les monticules,

Quoi en Ukraine,

Mon cœur battait, je ne voulais pas

Chanter à l'étranger…

Je ne voulais pas être dans la neige, dans les bois,

Communauté cosaque

Avec des gourdins, avec des mecs

Recueillir pour obtenir des conseils…

Laissez les âmes des cosaques

Envolée en Ukraine -

C'est large là-bas, c'est amusant là-bas

D'un bord à l'autre…

Comme cette volonté passée,

Le Dniepr est large - la mer,

Steppe et steppe, rapides rugissants,

Et des tombes - des montagnes, -

Elle y est née et a dansé

Volonté cosaque ;

Là la noblesse, les Tatars

Semer le champ,

Le cadavre a semé le champ,

Il ne fait pas encore froid...

Je suis allé me ​​coucher pour me reposer… Pendant ce temps

La tombe a grandi…

Mes pensées, mes pensées,

Malheur à moi avec toi !

Pourquoi sont-ils restés sur papier

Rangées tristes? ..

Pourquoi le vent ne t'a pas emporté

Dans la steppe, comme une sciure de bois ?

Pourquoi tu n'as pas dormi,

Comment est votre enfant? ..

Tristesse

Je ne prendrai pas mon destin,

Si non.

Laissez les pauvres vivre trois jours -

je les cacherai,

Je cacherai le serpent féroce

Autour de ton coeur,

Que les ennemis n'ont pas vu,

Comme le mal rit...

Que la pensée, comme ce corbeau,

Mouches et cris,

Il gazouille et pleure

Nishkom - les gens ne voient pas

Ils ne riront même pas...

Ne frotte pas mes larmes,

Laissez-les se verser.

Le champ d'un autre est arrosé

Tous les jours et toutes les nuits.

Jusqu'à, jusqu'à... s'endormir

Yeux de sable extraterrestres…

Mes pensées, mes pensées,

Malheur à moi avec toi !

Pourquoi sont-ils restés sur papier

Rangées tristes? ..

Pourquoi le vent ne t'a pas emporté

Dans la steppe, comme une sciure de bois ?

Pourquoi tu n'as pas dormi,

Comment est votre enfant? ..