Листопад - Гайдамаки

Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.

Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.

Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,

З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!

Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів

З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.

Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає

За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами…

І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає

У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,

Картин, від яких псується крів.

А може, це просто прийшов листопад,

А ти ще не звик до природніх змін?

А може, тебе вже нема?

Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти

Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті

Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити

Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..

Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.

Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.

Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються

В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!

Les poètes composent des chansons sans perdre leur temps sur terre.

Les systèmes fonctionnent, ils sont surveillés, achetés, condamnés, soignés.

Personne n'a besoin de sa conscience et l'amour est condamné dans le monde animal,

D'où est sorti l'Homme, vous ne la regardez pas comme ça, c'est encore une enfant !

Novembre est arrivé et soudain tu as réalisé que tu n'avais pas de rêves

Depuis que ton sang a été empoisonné par le poison des flèches.

Chaque nuit ton corps meurt, ton âme fuit et pénètre

Derrière les murs des immeubles, choqués par ce qui nous arrive…

Et encore il oublie où il revient, il cherche un corps physique

Dans le monde animal, le flot des voitures, les mauvaises chansons, les yeux tristes,

Des peintures qui gâtent le sang.

Ou peut-être que c'est juste novembre,

Vous n'êtes pas encore habitué aux changements naturels ?

Ou peut-être êtes-vous parti ?

Pas besoin de se dépêcher pour vivre, se réveiller soudainement et comprendre

Tout ce qui se passe autour, voir dans une nouvelle couleur

Tant d'yeux clairs, de belles personnes, des chansons qui appellent à vivre

Embrassez et bénissez nos enfants le lendemain! ..

Les poètes composent des chansons sans perdre leur temps sur terre.

Les systèmes fonctionnent, ils sont surveillés, achetés, condamnés, soignés.

Ils se taisent, disparaissent lentement, les chansons sont oubliées, les gens restent

Dans les murs d'immeubles d'habitation, d'où ils ne reviennent jamais au monde !