Метелик - Rosava

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба — хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку,

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Je ne veux pas attraper un papillon :

Il est la fleur du ciel - laissez-le vivre pour lui-même !

Laissez les ailes colorées battre,

Puissions-nous être heureux, toi et moi.

Et je ne déchirerai pas la fleur de la forêt,

Je ne la ramènerai pas à la maison,

Parce qu'elle ne peut pas secouer un bourdon à la maison

Et ne buvez pas de rosée le matin !

Et pas une tige, une branche ou un brin d'herbe,

Je n'offenserai pas - c'est un terrible péché!

Car en chacun d'eux vit un oiseau tremblant,

Qui brille de confiance en tous.