Вільним небокраєм - Тінь Сонця

Вільним небокраєм

Буйний Вітер мандрував,

Як вернув до Чортомлику,

Сивий Дуб його спитав:

«Чи то й справді перевівся

Любий мій минулий цвіт,

І онуків більш немає

І не являться на Світ?

Що ж, лети аж із листям моїм,

Зазирни в наддніпрянські оселі,

І повідай мої слова

Невеселі…

Полети, хоч із гіллям моїм

До Десни, до Дністра і до Бугу,

В горах та у лісах розвій

Мою тугу…"

«Не сумуйте, Діду,

— Буйний враз відповідав,

Ще живі онуки Ваші,

Я ж до кожного літав!

На Чумацькім, Слава Богу,

Зорі яснії зійшли,

Всі зібралися в дорогу,

Лиш моліться, щоб дійшли…

Спи, Старий, хоч на мить спочинь,

Тобі ж гостей по ночі стрічати,

Коней їхніх в Чортомлику

Напувати…

Спи Дідусь, листя бережи,

Ти є цвітом Славетного роду,

Не журись, завтра і тобі

До Походу!"

Ciel libre

Le vent fort a voyagé,

Alors qu'il retournait à Chortomlyk,

Grey Oak lui a demandé:

"Il nous est simplement venu à l'esprit alors

Ma couleur passée préférée,

Et il n'y a plus de petits-enfants

Et n'apparaissent pas dans le monde?

Eh bien, vole avec mes feuilles,

Regardez dans les maisons du Dniepr,

Et dis mes mots

Malheureux…

Vole, mais avec mes branches

Au Desna, au Dniestr et au Bug,

Développement dans les montagnes et les forêts

Mon désir… "

"Ne sois pas triste, grand-père,

- Big répondit aussitôt,

Vos petits-enfants sont encore vivants,

J'ai volé à tout le monde !

Sur la voie lactée, Dieu merci,

Les étoiles claires se sont levées,

Tout le monde s'est rassemblé sur la route,

Priez juste pour y arriver…

Dors, vieil homme, repose-toi au moins un instant,

Vous rencontrez des invités la nuit,

Leurs chevaux à Chortomlyk

Eau…

Dors grand-père, prends soin des feuilles,

Tu es la fleur de la Famille Glorieuse,

T'inquiète, demain aussi

Avant la Marche !"