Атомна помпа -

Я іду на розслабоні, попиваючи сік,

Сонце світить мені в скроню, зігріває лівий бік.

Пахне літо липоцвітом і бентежить мою кров,

Змусить збуджено тремтіти, потім розслабляє знов.

Продаються полуниці за ціною ковбаси,

Коротесенькі спідниці, як магнітні полюси.

Мої погляди блукають знизу-вгору, згори-вниз —

Ні на що не натякаю, просто мрію про сюрприз.

Проїжджає вантажівка, натискає на клаксон,

Дуже нетвереза жінка демонструє лексикон.

Кожен має свої справи, кожен має власний біль,

То розбіглись вліво-вправо, то злетілись звідусіль.

Переповнені вокзали, на квитки росте ціна.

Десь по радіо сказали — чи то криза, чи війна.

Емігранти, окупанти — вибирати нам не час!

Ми — чорнобильські мутанти, в серці кожного із нас…

Атомна помп!

Атомна па!

Атомна помп!

Помп!

Атомна па!

Па!

Знову тиснуть звідусюди і дорослі, і малі.

Десь поділись добрі люди, залишились тільки злі.

Що чекати?

Треба брати це життя під свій контроль,

Розривати пута-ґрати, жити, а не грати роль!

Я до сонця посміхаюсь — що там, сонце, як живеш?

Груди розпирає радість і вона не має меж!

Вірю я — з гидкої браги вийде дивовижний квас!

І додає мені наснаги те, що в кожному і з нас…

Je vais détendu, buvant du jus,

Le soleil brille dans ma tempe, réchauffe le côté gauche.

Sent comme les fleurs d'été et confond mon sang,

Cela vous fera trembler d'excitation, puis vous détendre à nouveau.

Les fraises sont vendues au prix du saucisson,

Les jupes courtes sont comme des pôles magnétiques.

Mes yeux errent de bas en haut, de haut en bas -

Je ne fais allusion à rien, je rêve juste d'une surprise.

Un camion passe, appuie sur le klaxon,

Une femme très ivre démontre un lexique.

Chacun a son affaire, chacun a sa propre douleur,

Ensuite, ils ont couru à gauche et à droite, puis ont volé partout.

Stations bondées, prix des billets en hausse.

Quelque part à la radio, ils ont dit - qu'il s'agisse d'une crise ou d'une guerre.

Emigrants, occupants, nous n'avons pas le temps de choisir !

Nous sommes des mutants de Tchernobyl, dans le cœur de chacun de nous…

Pompe atomique !

pa atomique!

Pompe atomique !

Pompe!

pa atomique!

Pas !

Les adultes et les enfants se pressent à nouveau partout.

Quelque part de bonnes personnes ont partagé, seuls les mauvais sont restés.

À quoi s'attendre?

Nous devons prendre cette vie sous notre contrôle,

Brisez les chaînes, vivez, ne jouez pas un rôle !

Je souris au soleil - quoi de neuf, soleil, comment vis-tu ?

La poitrine éclate de joie et elle n'a pas de limites !

Je crois - un kvas incroyable sortira du vilain breuvage!

Et ça m'inspire qu'en chacun de nous…