Жити -

Жити безжурно стає все складніше.

Кров випивають останні новини:

Незнайомий герой цей світ залишив,

Знайомий герой в бою загинув.

Все так і штовхає в безодню депресії,

Щоби впав і не виліз із тої прірви.

Волає — приєднуйся до процесії

Поховання Любові, Надії та Віри!

І, часом, здається, що, ніби, піддався,

Плюнув на все, заховався в ілюзії.

Та раптом зустрінеш того, хто не здався,

І одразу оговтуєшся від контузії.

Жити приємно, жити потрібно!

Вдихати повітря на повні груди.

Милуватись красою світанків срібних.

І знати, що поруч є добрі люди.

В мене є мрія — це смішно.

В мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

У списку контактів все більше втрачених,

Але душа відмовляється їх видаляти.

Хай у серці живуть, і це має значення,

Доки пам’ять не прийме цієї втрати.

Є за ким сумувати, але є ким пишатись,

Є кому перейняти хороші манери,

Щоб країну вдягнути у пишні шати

Нового часу, нової ери.

Давайте жити, давайте шукати,

Давайте ставати кращими!

Писати книжки, малювати плакати.

Бути знаючими і значущими.

Всі люди складні, всі люди різні,

Але є кому дарувати постійно:

Одним — добре слово, іншим — пісню,

А декому — просто теплі обійми.

В мене є мрія — це смішно.

В мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

Час не дарує нам жодної миті повернення.

Все, що було, — відбуло, поступово розтануло.

Ніч промине, відчиняємо двері нового дня —

Шаленого, вдалого.

А ті, що пішли, стежать за нами,

Дивлячись з неба очима зоряними.

Хто ми є, якими шляхами

Стаємо творцями, жерцями, воїнами?

Я поживу, я проживу

Життя щасливе, яскраве, натхненне.

Й нікому з тих, кого я люблю,

Не буде соромно за мене.

У мене є мрія — це смішно.

У мене є друзі — це сильно.

Хтось каже мені, що я грішник,

Що я помираю повільно.

Та я не ведуся, одначе,

Мені не уникнути смерті.

Коли усміхаюся, бачу

Усмішки ваші відверті.

Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше.

І хай зараз так недоречно

Мене хвиля щастя накрила.

Та хтось розпрямляє плечі,

А я розправляю крила.

Il devient de plus en plus difficile de vivre sans soucis.

La dernière nouvelle est de boire du sang :

Un héros inconnu a quitté ce monde,

Un héros familier est mort au combat.

Tout est poussé dans l'abîme de la dépression,

Tomber et ne pas sortir de cet abîme.

Il crie - rejoignez la procession

Enterrement d'Amour, d'Espoir et de Foi !

Et parfois il semble qu'il a succombé,

Il crachait sur tout, se cachait dans une illusion.

Mais soudain, vous rencontrez quelqu'un qui n'a pas abandonné,

Et vous récupérez immédiatement de la blessure.

Il fait bon vivre, il faut vivre !

Inspirez l'air au maximum.

Admirez la beauté des aurores argentées.

Et sachez qu'il y a de bonnes personnes autour de vous.

J'ai un rêve - c'est drôle.

J'ai des amis - c'est fort.

Quelqu'un me dit que je suis un pécheur,

Que je meurs lentement.

Oui, je ne le suis pas, cependant,

Je ne peux pas éviter la mort.

Quand je souris, je vois

Vos sourires sont sincères.

Peut-être que je vais arrêter d'écrire,

Je deviendrai celui qui n'écrit pas.

Et tu t'étires sur les guillemets

Tout ce que j'ai écrit avant.

Et que ce soit si inapproprié maintenant

Une vague de bonheur m'envahit.

Et quelqu'un redresse ses épaules,

Et j'ai déployé mes ailes.

Dans la liste de contacts de plus en plus perdue,

Mais l'âme refuse de les enlever.

Laissez-les vivre dans le cœur, et c'est important

Jusqu'à ce que la mémoire accepte cette perte.

Il y a quelqu'un qui manque, mais il y a quelqu'un dont on peut être fier,

Il y a quelqu'un pour adopter les bonnes manières,

Pour habiller le pays de vêtements luxuriants

Une nouvelle époque, une nouvelle ère.

Vivons, cherchons,

Allons mieux !

Écrire des livres, dessiner des affiches.

Soyez bien informé et significatif.

Toutes les personnes sont complexes, toutes les personnes sont différentes,

Mais il y a quelqu'un à qui donner constamment :

À l'un - un bon mot, à l'autre - une chanson,

Et pour certains - juste des câlins chaleureux.

J'ai un rêve - c'est drôle.

J'ai des amis - c'est fort.

Quelqu'un me dit que je suis un pécheur,

Que je meurs lentement.

Oui, je ne le suis pas, cependant,

Je ne peux pas éviter la mort.

Quand je souris, je vois

Vos sourires sont sincères.

Peut-être que je vais arrêter d'écrire,

Je deviendrai celui qui n'écrit pas.

Et tu t'étires sur les guillemets

Tout ce que j'ai écrit avant.

Et que ce soit si inapproprié maintenant

Une vague de bonheur m'envahit.

Et quelqu'un redresse ses épaules,

Et j'ai déployé mes ailes.

Le temps ne nous donne pas un seul instant de retour.

Tout ce qui s'est passé - s'est passé, a progressivement fondu.

La nuit passera, nous ouvrons la porte d'un nouveau jour -

Fou, réussi.

Et ceux qui sont partis veillent sur nous,

Regarder du ciel avec des yeux étoilés.

Qui sommes-nous, de quelle manière

Sommes-nous en train de devenir des créateurs, des prêtres, des guerriers ?

je vivrai, je vivrai

La vie est heureuse, lumineuse, inspirante.

Et à aucun de ceux que j'aime,

N'ayez pas honte de moi.

J'ai un rêve - c'est drôle.

J'ai des amis - c'est fort.

Quelqu'un me dit que je suis un pécheur,

Que je meurs lentement.

Oui, je ne le suis pas, cependant,

Je ne peux pas éviter la mort.

Quand je souris, je vois

Vos sourires sont sincères.

Peut-être que je vais arrêter d'écrire,

Je deviendrai celui qui n'écrit pas.

Et tu t'étires sur les guillemets

Tout ce que j'ai écrit avant.

Et que ce soit si inapproprié maintenant

Une vague de bonheur m'envahit.

Et quelqu'un redresse ses épaules,

Et j'ai déployé mes ailes.