Зачекай - ТНМ Конго

Гілля, гілля царапає вікна

У вікнах — пусто, навколи — пусто, на дворі - зусман.

Нікого немає, нічого немає, та окрім синій темряви

мені хватає.

Темряви мені хватає (так!)

Тримає (так!) гукає (так!) сяй, сяй, сяй, сяй негайно.

Тимчасові тайни мають принаймні бажання

себе відкрити.

Таємниці - як діти.

Сьогодні - образа

Та завтра відразу це вже не є тайни

Це вже є бажання.

Це вже є бажання

отримать образу, хоча з нею є лише вікна

Та гілля.

У вікнах пусто, на дворі - зусман

Керує, шепоче:

Щодня буде так, але є ще те

гілля.

Зоряной пиллю образи

насіння сідає на вікна.

Прикро

Чому?

Тому, що мені прикро

Почивай, засинай.

Лягу я на край

Не лягай!

Вночі впаду за край.

Починай!

Почекаю, може хтось скаже,

Хтось скаже: зачекай!

ІІ

Гілля, гілля царапає вікна.

Повітря, тремтяще повітря… Звідки повітря?

Я чую, як вітер зоряну пил жене далі

Образа триває, мене вживає, образа триває.

У темряві сяє пил!

Де взяти сил для кволих крил.

Де взяти дозвіл на постріл у вітер,

Повітря триває, вжимає у вікна

Питає скрізь вікна: Чому тобі… Чому тобі прикро?

Що?

Що?

Щодня буде краще.

Але живе гілля з зоряной пиллю

Це все ж таки краще, ніж порожній ранок.

Пусто?

Так!

Але без обману

ІІІ

Так, так, чи не так, та танцють гопак вітер з зоряной пиллю.

Образи насіння сідає на вікна.

Прикро?

Так!

Так!

Отой їх гопак у темряві синій забира сили,

останні сили (у темряві синій забира сили)

Так, тільки так, та вже так більш не можна!

Удень — лише гроші.

Скажені гроші.

Тягне у ніч не менш скажений вітер

Склада з синіх літер на склі чиєсь ім'я,

керує, шепоче, та все ж склада чиєсь ім'я,

Iм’я тає, не пам’ятаю, що було вчора чого не було вчора

Лише з ехом розмова та ехо питає: що тобі сяє?

Я лише відповідаю на питання скрізь вікна

Прикро мені лише від того, що прикро

Des branches, des branches grattent les vitres

Les fenêtres sont vides, les environs sont vides et la cour est vide.

Il n'y a personne, rien, mais l'obscurité bleue

J'en ai assez.

J'ai assez d'obscurité (oui!)

Tient (oui !) Crie (oui !) Brille, brille, brille, brille immédiatement.

Les secrets temporaires ont au moins des envies

découvrez-vous.

Les secrets sont comme les enfants.

Aujourd'hui est une insulte

Mais demain n'est plus un secret

C'est déjà un souhait.

C'est déjà un souhait

obtiendra l'image, bien qu'elle n'ait que des fenêtres

Et des succursales.

Les fenêtres sont vides, la cour est zusman

Gère, chuchote :

Ce sera ainsi tous les jours, mais il y a plus

branches.

Images de la scie des étoiles

les graines sont posées sur les fenêtres.

Désolé

Pourquoi?

Parce que je suis désolé

Reposez-vous, endormez-vous.

je me suis allongé sur le bord

N'allez pas au lit !

La nuit, je tomberai par-dessus bord.

Commencer!

J'attendrai, peut-être que quelqu'un dira

Quelqu'un dira : attendez !

ІІ

Des branches, des branches qui grattent les vitres.

Air, air tremblant… D'où vient l'air ?

J'entends le vent chasser la poussière d'étoiles

L'insulte continue, elle me consume, l'insulte continue.

La poussière brille dans l'obscurité !

Où trouver de la force pour les ailes faibles.

Où obtenir la permission de tirer dans le vent,

L'air continue, se serrant dans les fenêtres

Il demande partout aux fenêtres : Pourquoi es-tu… Pourquoi es-tu désolé ?

Quelle?

Quelle?

Ce sera mieux chaque jour.

Mais des branches vivantes avec de la poussière d'étoiles

C'est toujours mieux qu'une matinée vide.

Vider?

Alors!

Mais sans tromperie

III

Oui, oui ou non, mais le vent hopak danse avec la poussière d'étoiles.

Des images de graines trônent sur les fenêtres.

Désolé?

Alors!

Alors!

Otoi leur hopak dans le bleu foncé enlève la force,

dernières forces (dans le bleu foncé enlève la force)

Oui, seulement oui, mais ce n'est plus possible !

Pendant la journée - seulement de l'argent.

De l'argent fou.

Le vent n'est pas moins violent dans la nuit

Composition de lettres bleues sur le verre du nom de quelqu'un,

gère, chuchote, et pourtant compose le nom de quelqu'un,

Le nom s'estompe, je ne me souviens pas de ce qui s'est passé hier et de ce qui ne s'est pas passé hier

Ce n'est qu'avec l'écho que la conversation et l'écho demandent : qu'est-ce qui brille pour toi ?

Je réponds juste aux questions partout

Je suis désolé seulement parce que je suis désolé