Небачене побачено - Виталий Козловский

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш — це, по суті, старт,

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

А треба жити.

Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях,

Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Хай буде все небачене побачено,

Хай буде все пробачене пробачено,

Хай буде вік прожито, як належить,

На жаль, від нас нічого не залежить…

Et tout dans le monde doit être expérimenté,

Et chaque finition est, en fait, le début,

Et vous n'avez pas à deviner à l'avance,

Et tu ne devrais pas pleurer pour le passé.

Alors amusons-nous, petites gens, sur les gens,

Que le moulin broie sa crasse éternelle.

Mon cœur est coincé comme un éclat dans ma poitrine,

Rien, tout cela guérit la mort.

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…

Et il faut vivre.

D'une manière ou d'une autre, il faut vivre.

C'est ce qu'on appelle l'expérience, l'endurance et la trempe.

Et vous n'avez pas à deviner à l'avance,

Et tu ne devrais pas pleurer pour le passé.

Alors amusons-nous, petites gens, sur les gens,

Que le moulin broie sa crasse éternelle.

Mon cœur est coincé comme un éclat dans ma poitrine,

Rien, tout cela guérit la mort.

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…

Que tout ce qui est invisible soit vu,

Que tout pardon soit pardonné,

Que l'âge soit vécu comme il se doit,

Malheureusement, rien ne dépend de nous…