Так тебе любив - Vladislav Левицький

Так тебе любив

Я тебе забуду і піду, залишивши в вікнах ніч осінню,

Я тебе забуду і піду, може більше не було спасіння,

Я тебе забуду і піду, твої руки, наче павутиння,

Тільки я піду.

Чекай мене, хоч на душі давно зима,

Благай мене, хоч знаєш ти, що все дарма,

Люби мене, якщо навчилась ти любить на мить.

Я так тебе любив, я за тобою линув в небо,

Я так тебе любив, я навіть жив лише для тебе,

Я так тебе любив, а ти мої зламала крила,

Я так тебе любив, а ти нікого не любила.

Ти мене забудеш і підеш, знаю я, так іноді буває,

Ти мене забудеш і підеш, твоє серце біль не відчуває,

Ти мене забудеш і підеш, а над нами небо пропливає,

Тільки ти підеш.

Чекай мене на перехрестях марних слів,

Вбивай мене за те, що я тобою жив,

Люби мене, якщо навчилась ти любить на мить

Je vous aimais tellement

Je t'oublierai et partirai, laissant la nuit d'automne aux fenêtres,

Je vais t'oublier et m'en aller, peut-être qu'il n'y avait plus de salut,

Je vais t'oublier et m'en aller, tes mains comme une toile d'araignée,

Seulement j'irai.

Attends-moi, même si ça fait longtemps depuis l'hiver,

Supplie-moi, bien que tu saches que tout est en vain,

Aime-moi, si tu apprends que tu aimes un instant.

Je t'aimais tellement, je t'ai suivi dans le ciel,

Je t'aimais tellement, j'ai même vécu rien que pour toi,

Je t'aimais tellement, et tu m'as brisé les ailes,

Je t'aimais tellement, et tu n'aimais personne.

Tu vas m'oublier et partir, je sais, parfois ça arrive,

Tu m'oublieras et partiras, ton coeur ne ressent pas de douleur,

Tu m'oublieras et tu t'en iras, et le ciel coulera sur nous,

Vous seul irez.

Attends-moi au carrefour des mots inutiles,

Tue-moi pour vivre avec toi,

Aime-moi, si tu apprends que tu aimes un instant