Диво - Воплі Відоплясова

Диво, моя мила, ти є,

Серце студеніє твоє.

Крила, cвої крила згорну,

Тихі слова тобі зроню.

Млою студеною ляже небокрай,

Іграй!

Грай!

Душі моїй струни знемога забирай,

Украй!

Край!

Темно, темно в лісі, аж жах,

Там десь дух чутливий витав.

Незбагненним чином загорну у гай,

У гай!

Гай!

Непомітним рухом до тебе підступлю,

Заведу розмову, очами поведу.

Заворожу тебе, моя мила,

У хащі-нетрі затягну,

І все!

Там лісні загони невидимих істот,

Зграї партизанів, шиншила і єнот.

Вийшли вони усі подивитися,

Що у нас тут з тобою коїться,

Постояли, поглузували

І розбіглись по ярах.

Сумна та зимна

Діва крижана,

Меланхолійна

Снігуронька.

Тебе обійму,

Ніжно розпалю,

Люблю, люблю, люблю,

Розтоплю.

Miracle, mon cher, tu es,

Votre cœur est froid.

Ailes, repliez vos ailes,

Je vais te dire des mots doux.

Le ciel sera froid,

Joue!

Joue!

Enlève les cordes de mon âme à l'épuisement,

Extrêmement!

Terre!

Sombre, sombre dans les bois, horrible,

Quelque part un esprit sensible planait.

Incompréhensiblement enveloppé dans un bosquet,

Dans le bosquet !

Bosquet!

Je m'approcherai de toi d'un mouvement imperceptible,

Je vais commencer une conversation, je vais diriger avec mes yeux.

Je vais t'enchanter, ma chérie,

Dans le fourré je m'attarderai,

Et c'est tout!

Il y a des détachements forestiers de créatures invisibles,

Essaims de guérilleros, de chinchillas et de ratons laveurs.

Ils sont tous sortis pour voir

Qu'est-ce qui se passe ici avec toi,

Ils se sont tenus, moqués

Et ils ont couru à travers les ravins.

Triste et hiver

La Vierge de la Glace,

Mélancolie

Fille de neige.

je te ferai un câlin

Allumez doucement,

Amour Amour Amour,

je vais fondre.