Мудрий бо німий - Скрябін

Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Земля собі летіла — осінь-літо-зима

І небо там висіло, де вже нині нема

Я можу набрехати і лишитися сам

Я можу написати і забути слова

Ходили мої ноги, а не видно слідів

Робили мої руки всьо, шо я захотів

Дивились мої очі, але їх вже нема

Колись ше мої губи говорили слова

Приспів:

О-о, мудрий, бо німий…

Я не хочу того всього за собою забирати

І не можу вже ніколи нові гори малювати

Плакати не час, ніхто не хоче того знати

Тільки сльози будуть довго свої знаки малювати

Плакати не час, гаряче море тихо впало

Я лишився на піску і там, де риби повмирали

Вже не чути наші кроки, там нема чого ходити

Я лікарства не шукаю, бо ним можна отравитись

Приспів

Багато-гато років, як я був дуже малий

Всі риби жили в небі, а дерева — в воді

А я ходив до школи на високій горі

І люди були добрі, я був дуже малий

Багато-гато часу і немало вина

Старі сухі дерева догоріли дотла

Нема кого питати, де я маю піти

Не хочуть говорити мої мудрі птахи

Приспів

De nombreuses années quand j'étais très jeune

Tous les poissons vivaient dans le ciel et les arbres - dans l'eau

Et je suis allé à l'école sur une haute montagne

Et les gens étaient bons, j'étais très jeune

Beaucoup de temps et beaucoup de vin

De vieux arbres secs brûlés au sol

Il n'y a personne pour demander où je dois aller

Mes oiseaux sages ne veulent pas parler

La terre a volé vers elle-même - automne-été-hiver

Et le ciel s'est accroché là où il n'est plus

Je peux mentir et être seul

Je peux écrire et oublier des mots

Mes pieds marchaient, aucune trace n'était visible

Mes mains ont fait tout ce que je voulais

Mes yeux ont regardé, mais ils sont partis

Mes lèvres avaient l'habitude de dire des mots

Refrain:

Oh, sage, parce que stupide…

Je ne veux pas tout emporter avec moi

Et je ne pourrai plus jamais dessiner de nouvelles montagnes

Ce n'est pas le moment de pleurer, personne ne veut savoir

Seules les larmes traceront longtemps leurs traces

Ce n'était pas le moment de pleurer, la mer chaude est tombée tranquillement

Je suis resté sur le sable et là où les poissons sont morts

On n'entend plus nos pas, il n'y a plus rien pour y marcher

Je ne cherche pas de remède parce que ça peut m'empoisonner

Refrain

De nombreuses années quand j'étais très jeune

Tous les poissons vivaient dans le ciel et les arbres - dans l'eau

Et je suis allé à l'école sur une haute montagne

Et les gens étaient bons, j'étais très jeune

Beaucoup de temps et beaucoup de vin

De vieux arbres secs brûlés au sol

Il n'y a personne pour demander où je dois aller

Mes oiseaux sages ne veulent pas parler

Refrain