Стереодень - Антитіла

Коли сірий екран залишив нам туман і усе в один колір

Чорно-білий ефір і на всі полюси чорно-білий закон

Ми сховались у тінь, ми забули про сон, ми закинули телефон

Тільки море ідей, океани думок і оголений мікрофон

І в новий стереодень ми візьмем більше ніж нам треба

В новий стереодень залишим більше ніж слова

В новий стереодень зійдемо вітром теплим з неба

В новий стереодень антитіла…

Коли голос один проти тисячі слів, він не вартий нічого,

А коли він живе у полоні гітар — не забути його

Ніби ранішній сон, ніби дивне тепло, ніби сонячне золото

Він за нами прийде, стане кожним із нас, не помітить ніхто

Стереодень…

Quand l'écran gris nous a laissé du brouillard et tout en une seule couleur

Éther noir et blanc et loi noir et blanc à tous les pôles

Nous nous sommes cachés dans l'ombre, nous avons oublié de dormir, nous avons laissé tomber le téléphone

Seulement une mer d'idées, des océans de pensées et un microphone nu

Et dans la nouvelle chaîne stéréo, nous prendrons plus que ce dont nous avons besoin

Dans le nouveau jour stéréo, nous laisserons plus que des mots

Lors d'une nouvelle journée stéréo, nous descendrons avec un vent chaud du ciel

Dans le nouvel anticorps stéréo…

Quand une voix est contre mille mots, ça ne vaut rien,

Et quand il vit en captivité des guitares - ne l'oublie pas

Comme un rêve matinal, comme une chaleur étrange, comme l'or du soleil

Il viendra après nous, deviendra chacun de nous, personne ne s'en apercevra

Stéréo…