Квiти в волоссi - Бумбокс

Вона носила квіти в волоссі

І ними грався він і ще вітер

Здавалося давно вже дорослі

Але кохали щиро мов діти.

Відчинені серця, щирі очі

Таких не так багато є в світі

Лилися сльози щастя щоночі

Обіцянки назавжди любити.

Будиночок на розі двох вулиць

Паркан плющем осіннім завитий

Здавалося дощі схаменулись

Здавалося завжди буде літо.

Лише один дзвінок телефону

І варто тільки їм захотіти

Повіяло теплом з-за кордону

А одже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо

Проблеми, ціни, сни сподівання

Роз’їхалися як діти в школу

Що першим було стало останнім.

Їй у Варшавські спальні райони

Йому Москву бетоном залити

Але кохання у таксофонах

Приречене не довго прожити.

Куди ведуть строкаті дороги

Чому ви заблукали у світі

Вас сотні, тисячі, вас мільйони

В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.

Є спогади про те, як було все

Надії є на те, як все буде

Нас доля стрімко течією несе

Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди

Не обіцяй навічно

Де твоє-моє завтра

У скронях вітер свище.

Не обіцяй, навіщо?

Не обіцяй, не треба

Залежить час найближчий

Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі

І ними грався він і ще вітер

Здавалося давно вже дорослі

Але кохали щиро мов діти.

Elle portait des fleurs dans ses cheveux

Et lui et le vent ont joué avec eux

Il a semblé être un adulte pendant longtemps

Mais ils s'aimaient sincèrement comme des enfants.

Cœurs ouverts, yeux sincères

Il n'y en a pas beaucoup dans le monde

Des larmes de bonheur ont été versées chaque nuit

Des promesses d'amour pour toujours.

Une maison au coin de deux rues

La clôture est couverte de lierre d'automne

Les pluies semblaient revenir à leurs sens

Il semblait qu'il y aurait toujours l'été.

Un seul appel téléphonique

Et ils devraient seulement vouloir

La chaleur soufflait de l'étranger

Et par tous les moyens de voler.

Ne promets pas pour toujours

Ne promets pas pour toujours

Où est le tien demain

Le vent siffle dans ses tempes.

Ne promets rien, pourquoi ?

Ne promets pas, ne fais pas

La prochaine fois dépend

Mais pas toujours de vous.

Et soudain tout a changé autour

Problèmes, prix, rêves d'espoir

Nous sommes partis à l'école comme des enfants

Ce qui était le premier était le dernier.

Elle est allée dans les dortoirs de Varsovie

Il doit remplir Moscou de béton

Mais l'amour dans les cabines téléphoniques

Condamné à ne pas vivre longtemps.

Où mènent les routes colorées

Pourquoi t'es-tu perdu dans le monde

Vous êtes des centaines, des milliers, vous êtes des millions

En Israël, au Canada, en Crète.

Il y a des souvenirs de comment tout était

Il y a de l'espoir sur la façon dont tout se passera

Le destin nous porte rapidement

Parce que nous ne sommes pas des titans, nous sommes des gens.

Ne promets pas pour toujours

Ne promets pas pour toujours

Où est le tien demain

Le vent siffle dans ses tempes.

Ne promets rien, pourquoi ?

Ne promets pas, ne fais pas

La prochaine fois dépend

Mais pas toujours de vous.

La prochaine fois dépend

Mais pas toujours de vous.

Ne promets pas d'aimer toujours

Ne promets pas pour toujours

Où est le tien demain

Le vent siffle dans ses tempes.

Ne promets rien, pourquoi ?

Ne promets pas, ne fais pas

La prochaine fois dépend

Mais pas toujours de vous.

Ne promets pas pour toujours

Ne promets pas pour toujours

Où est le tien demain

Le vent siffle dans ses tempes.

Ne promets rien, pourquoi ?

Ne promets pas, ne fais pas

La prochaine fois dépend

Mais pas toujours de vous.

Elle portait des fleurs dans ses cheveux

Et lui et le vent ont joué avec eux

Il a semblé être un adulte pendant longtemps

Mais ils s'aimaient sincèrement comme des enfants.