Мовчати - KAZKA

Давай виключим світло і будем мовчати

Про то, шо не можна словами сказати,

Не можна писати, неможливо зіграти,

А тільки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дівчати

Не вміють сховати, не можуть спати.

Давай про мене і про тебе мовчати,

Мовчати, аж поки не захочем кричати.

Місяць впав, темно в кімнаті.

Як добре, що ти навчилась мовчати,

Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.

Про то, шо ніколи мені не спитатись.

Ми будем з тобою у ліжку лежати,

Лежати, як сніг – водою стікати.

Ми будемо жадно свої сльози ковтати,

А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко,

Холодною стала чайова кружка.

А ми ще маєм, про шо помовчати...

А ми ще маєм, про шо полежати...

Як світло проб’ється через наші штори,

Ми знову з тобою, як всі заговорим.

А поки ше темно є в нашій кімнаті,

Давай з тобою будем просто...

Éteignons les lumières et taisons-nous

A propos de ce qui ne peut être dit avec des mots,

Vous ne pouvez pas écrire, vous ne pouvez pas jouer,

Et tais-toi, tais-toi.

Gardons le silence sur ce que sont les filles

Ils ne peuvent pas se cacher, ils ne peuvent pas dormir.

Gardons le silence sur moi et toi,

Tais-toi jusqu'à ce que nous ayons envie de crier.

La lune est tombée, sombre dans la pièce.

Qu'il est bon que vous ayez appris à vous taire,

A propos de quoi elle ne pourrait jamais mentir.

A propos de ce que je ne demanderai jamais.

Nous coucherons avec toi,

Mentir comme la neige, c'est s'écouler de l'eau.

Nous avalerons avidement nos larmes,

Et avec eux des mots qui ne peuvent être dits.

Laisse-moi me taire pour toi,

La tasse est devenue froide.

Et nous avons encore quelque chose à cacher...

Et nous avons encore de quoi mentir...

Alors que la lumière traverse nos rideaux,

Nous serons à nouveau avec vous, alors que nous parlons tous.

Et pendant qu'il fait encore noir dans notre chambre,

Soyons juste avec toi...