Формула кохання графа Каліостро - НеДіля

Ти не знаєш про що я,

Я не знаю про що ти,

Нам замало тих слів,

Які придумали люди.

Ти мовчиш не тому що,

Я мовчу не тому що,

Просто близько мочей

Можна дещо сказати.

Приспів:

Чи замало нам треба,

Щоб закохатися?

Чи багато нам треба,

Щоб об'єднатися?

І слова, навіть, зайві

Будуть, як грати.

Чи достатньо нам

Просто кохати?

Між планетами Сонце,

Як в кімнаті віконце.

Там буває похмуро,

А буває і весело.

Час від часу зникаєм,

Потім знов зустрічаєм,

Але відстань відносим —

Нам не порахувати.

Приспів.

Навіть граф Каліостро

Посміхався так гостро,

Але формулу кохання

Так і не зміг розгадати.

Уно-уно моменто,

Окрім всіх елементів,

Хто згадає про що я?

Хто розкриє нам карти?

Приспів.

(2)

Tu ne sais pas de quoi je parle,

Je ne sais pas de quoi tu parles,

Nous n'avons pas assez de ces mots

Ce que les gens ont trouvé.

Vous êtes silencieux non pas parce que

Je ne me tais pas parce que,

Juste à côté de l'urine

Quelque chose peut être dit.

Refrain:

Nous avons presque besoin,

Tomber amoureux?

De combien avons-nous besoin

Pour unir?

Et les mots sont même superflus

Il y aura comment jouer.

Cela nous suffit-il ?

Juste aimer?

Entre les planètes le Soleil,

Comme une fenêtre dans une pièce.

C'est sombre là-bas,

Et parfois c'est amusant.

De temps en temps nous disparaissons,

Puis nous nous retrouvons,

Mais la distance que nous prenons -

Nous ne comptons pas.

Refrain.

Même le comte Cagliostro

Il a souri si fort,

Mais la formule de l'amour

Je ne pouvais pas comprendre.

Uno-uno moment,

En plus de tous les éléments

Qui se souviendra de ce que je suis ?

Qui nous dévoilera les cartes ?

Refrain.

(2)