Шось зимно - Скрябін

Хмари лізли на небо, всі чекали на дощ\nБуло зимно, на морі двайці років був шторм,\nА двоє десь пили слину — слина то як вино\nІ п’яне серце не чує, шо готується зло\nЗлий був дощ, він не міг побувати в вогні\nВін лизав її тіло і гасив його сни\nСкоро попіл залишився, де був шойно вогень\nНе загориться вже ніколи мокре і гірке\nМені снилося над рано два різні голоси,\nА я тікаю і не знаю від кого і куди\nЯ біжу і всьо кидаю, то є таке кіно\nЙого зняв Зайковський і не знає, де воно\nТам за рогом продавали поламаний насос\nВітер тіней дув, мені не повезло\nАле то всьо не до речі я розказую вам\nВід початку мова була про шерше ля фам\nПриспів:\nА я не спав, лежав і думав і болить голова\nЯ по вулиці не ходжу, бо вулиці нема\nЯ не міг сидіти вдома і тріпав хідники\nІ каву вже не вару, бо мокрі сірники\nЛамаю собі руки, ламаю собі ноги\nЯ дурію з PM Dawn, скоро буду мати роги\nЯ не ходжу по неділях на кухні чути газ\nЯ маю час…\nЗадзвонив десь телефон, я не чув, я ше спав\nКоли ви вже викривляли мої тихі слова\nТа не залізе сюда хробак злої брехні\nВаші злі язики-писки десь далеко мені\nМенше з тим, я маю всередині дикий вогонь\nТреба хтіти — я тобі дам половину його\nМусиш тільки важати, шоб не скисло вино\nШе на нас прийде час розливати його\nПриспів (3)