Полуднева спека - Ани Лорак

Люблю" - сказала тобі, як в останній раз

«Люблю, люблю» — прошепотів, прошепотів.

Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де,

Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

Втома світ обійма і гойдає світ.

Лиш там нарешті наодинці я сама.

Марних буднів вже нема,

Спогадів нема і спокус твоїх,

Я на мить ніде, все йде, як іде,

Де океан гуде.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

…Марних буднів вже нема,

Спогадів нема, і спокус твоїх,

Я на мить ніде, все йде, як іде,

Де океан гуде.

Я на тих островах,

У затоках сподівань,

У лагунах снів,

Де так хороше мені.

Приспів:

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес, самотні острови.

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф,

Зупиняється час на день, на вік, там, де спокою жду тебе.

Острови, під безоднею небес.

Полуднева спека, синя даль, довге літо на березі втіх,

Прохолоди нема ніде, на жаль, лід, як марево, тінь, як міф…

Je t'aime ", t'a-t-elle dit la dernière fois

"J'aime, j'aime" - il a chuchoté, chuchoté.

Mais je fuirai là où fleurissent les jardins, j'ai la paix là où,

Tu me trouveras toujours là où l'océan bourdonne.

Refrain:

Chaleur de midi, lointain bleu, long été au bord de la consolation,

Il n'y a de fraîcheur nulle part, malheureusement, la glace est comme un fantôme, l'ombre est comme un mythe,

Le temps s'arrête pour un jour, pour un âge, où la paix vous attend.

Îles, sous l'abîme du ciel, îles solitaires.

La fatigue embrasse le monde et secoue le monde.

Seulement là je suis enfin seul.

Le quotidien vain n'est plus,

Il n'y a pas de souvenirs de tes tentations,

Je ne suis nulle part pendant un moment, tout va comme ça va,

L'océan bourdonne.

Refrain:

Chaleur de midi, lointain bleu, long été au bord de la consolation,

Il n'y a de fraîcheur nulle part, malheureusement, la glace est comme un fantôme, l'ombre est comme un mythe,

Le temps s'arrête pour un jour, pour un âge, où la paix vous attend.

Îles, sous l'abîme du ciel, îles solitaires.

… La vie quotidienne vaine n'est plus,

Il n'y a pas de souvenirs, et tes tentations,

Je ne suis nulle part pendant un moment, tout va comme ça va,

L'océan bourdonne.

je suis sur ces îles

Dans les baies de l'espoir,

Dans les lagons des rêves,

Où est si bon pour moi.

Refrain:

Chaleur de midi, lointain bleu, long été au bord de la consolation,

Il n'y a de fraîcheur nulle part, malheureusement, la glace est comme un fantôme, l'ombre est comme un mythe,

Le temps s'arrête pour un jour, pour un âge, où la paix vous attend.

Îles, sous l'abîme du ciel, îles solitaires.

Chaleur de midi, lointain bleu, long été au bord de la consolation,

Il n'y a de fraîcheur nulle part, malheureusement, la glace est comme un fantôme, l'ombre est comme un mythe,

Le temps s'arrête pour un jour, pour un âge, où la paix vous attend.

Îles sous l'abîme du ciel.

Chaleur de midi, lointain bleu, long été au bord de la consolation,

Il n'y a de fraîcheur nulle part, malheureusement, la glace est comme un fantôme, l'ombre est comme un mythe…