На ви - Бумбокс

Він байдужий — ніхто.

Да так — ніхто,

Мої фатальні дзвони-дзвони благали кулі війни,

Лежали майже на том, на том.

Іти збираюсь на ви!

Ось моє справжне лице.

Був згоден віддати все, буквально все.

Мене на скелі несе.

Я слухав — сміялася ти.

Мов ляпаси оплески

Мені нагадували, підказували, падають з неба зірки.

Віддавши своє «люблю», я за тобою пішов.

Не все ще гладенько.

Йшов: що загубив, що знайшов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Ротами хопали сніг, мурахами по спині.

Не розумів слова «Нi», Земля тікала з під ніг.

З тобою й досі на «Ви», я не жалкую про час,

Адже ми мали усе, буквально все.

Я сам сказав: «Годi з нас».

Мовчав я, плакала ти.

Ось моє справжне лице.

Давай же змінимо все це!

Буквально все, бо нас на скелі несе.

Зібравши своє «Люблю», підвівся й далі пішов.

Щось загубив, щось знайшов, не все що гладеньке шов

Лишився маленький шов.

Маленький шов.

Приспів:

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Знав би де впав — взагалi б не ходив.

Тихий сад, темний сад твоїх

Дай менi знак, все це схоже на сон.

Ти — не тюнер, ти мiй камертон!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди спокуси!

Від твоєї вроди спокуси… Від твоєї вроди!

Від твоєї вроди спокуси не рятують драйв барабана біт-біт,

Силу маєш ста землетрусив, бо мене трясе і кидає в піт.

Поза, як на паперті рано.

Чуєш, я не з тих, кого лякає лід.

Il est indifférent - personne.

Oui, personne,

Mes cloches fatales suppliaient les balles de la guerre,

Ils se sont couchés presque là-dessus, là-dessus.

je vais aller vers toi !

Voici mon vrai visage.

Il a accepté de tout donner, littéralement tout.

Il me porte sur un rocher.

J'ai écouté - tu as ri.

j'ai applaudi

J'ai été rappelé, incité, des étoiles tombant du ciel.

Abandonnant mon "amour", je t'ai suivi.

Pas encore lisse.

Je suis allé : ce qui a été perdu, ce qui a été trouvé

Il reste une petite couture.

Petite couture.

Refrain:

Les tentations n'économisent pas un peu de tambour de ta beauté,

Tu as le pouvoir d'une centaine de tremblements de terre, car cela me secoue et me fait transpirer.

A l'extérieur, comme sur le porche du début.

Vous entendez, je ne suis pas du genre à avoir peur de la glace.

Des bouches s'agrippaient à la neige, des fourmis sur son dos.

Je n'ai pas compris le mot "Non", la Terre s'est enfuie sous mes pieds.

Avec toi toujours sur "Toi", je ne regrette pas le temps

Après tout, nous avions tout, littéralement tout.

Je me suis dit : "Allons-y".

Je me suis tu, tu as pleuré.

Voici mon vrai visage.

Changeons tout ça !

Littéralement tout, car il nous porte sur le rocher.

Rassemblant son "Amour", il se leva et continua.

J'ai perdu quelque chose, j'ai trouvé quelque chose, tout n'est pas une couture lisse

Il reste une petite couture.

Petite couture.

Refrain:

Les tentations n'économisent pas un peu de tambour de ta beauté,

Tu as le pouvoir d'une centaine de tremblements de terre, car cela me secoue et me fait transpirer.

A l'extérieur, comme sur le porche du début.

Vous entendez, je ne suis pas du genre à avoir peur de la glace.

J'aurais su où j'étais tombé - je n'aurais pas marché du tout.

Jardin calme, jardin sombre à toi

Faites-moi signe, c'est comme un rêve.

Tu n'es pas un accordeur, tu es mon diapason !

De votre tentation beauté… De votre tentation beauté !

De vos tentations beauté… De votre beauté !

Les tentations n'économisent pas un peu de tambour de ta beauté,

Tu as le pouvoir d'une centaine de tremblements de terre, car cela me secoue et me fait transpirer.

A l'extérieur, comme sur le porche du début.

Vous entendez, je ne suis pas du genre à avoir peur de la glace.