Доля - Таисия Повалий

До тебе прилетіла голубка сизокрила — та не я.

Про щастя говорила, крилами небо вкрила — та не я.

А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»

Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо — та не я.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

Тебе шукала всюди, казали добрі люди: «Він не твій».

Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».

Але вона розлюбить, вона тебе погубить — зрозумій.

Твоя душа заплаче — моя душа пробачить, милий мій.

Приспів:

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

А я не знала, того не знала, як буде, так і буде — все одно.

А я кохала, і вишивала сльозами мрії долі полотно.

Une colombe aux ailes bleues est venue vers vous - mais pas moi.

Elle parlait de bonheur, elle couvrait le ciel de ses ailes - mais pas moi.

Et je n'ai malheureusement pas osé te dire : "chéri, je suis à toi".

À travers un sourire heureux, elle a regardé avec audace - mais pas moi.

Refrain:

Et je ne savais pas, je ne savais pas comment ce serait, et ce sera - tout de même.

Et j'ai aimé et brodé les larmes de la toile du rêve du destin.

Je te cherchais partout, les bonnes personnes disaient : "Il n'est pas à toi."

J'ai entendu la réponse dans cette chanson que j'ai oubliée : « Il n'est pas à toi.

Mais elle tombera amoureuse, elle vous détruira - comprenez.

Votre âme pleurera - mon âme pardonnera, ma chère.

Refrain:

Et je ne savais pas, je ne savais pas comment ce serait, et ce sera - tout de même.

Et j'ai aimé et brodé les larmes de la toile du rêve du destin.

Et je ne savais pas, je ne savais pas comment ce serait, et ce sera - tout de même.

Et j'ai aimé et brodé les larmes de la toile du rêve du destin.