Ой, там на горі - Таисия Повалий

Ой, там на горі, в шовковій траві, ой, там сиділа пара голубів.

Цілувалися, милувалися, сизими крильми обнімалися.

Ой, десь узявся мисливець-стрілець, голуба убив, голубку зловив.

Додому приніс, додолу пустив, насипав пшіньця й водиці налив.

Голубка не їсть, голубка не п'є, та все на ту гору плакать літає.

Ой єсть у мене сімсот голубів, літай-вибирай, може ж та є й твій.

Я вже літала, вже й вибирала, нема такого, як я кохала.

Хоч пір'я й таке, й такий пушок, а як загуде, не той голосок, а як загуде,

не той голосок.

Oh, là sur la montagne, dans l'herbe à soie, oh, il y avait deux pigeons assis.

Ils se sont embrassés, admirés, étreints avec des ailes bleues.

Oh, quelque part un chasseur à l'archer a pris le relais, a tué un pigeon, attrapé une colombe.

Il l'a ramené à la maison, l'a laissé aller, a versé du blé et versé de l'eau.

La colombe ne mange pas, la colombe ne boit pas, mais tout le monde vole vers cette montagne pour pleurer.

Oh, j'ai sept cents pigeons, volez, choisissez, c'est peut-être le vôtre.

J'ai déjà volé, j'ai déjà choisi, il n'y a rien que j'ai aimé.

Bien que les plumes soient telles ou telles peluches, et comme elle sonnera, non pas cette voix, mais comme elle sonnera,

pas cette voix.