Скло - Марія Бурмака

Світ поділено навпіл, на дві половини,

Що придумано нами — не знати повинна,

Очі кольору неба, що кольору ночі,

Я забути не можу, забути не хочу…

Я можу розбити скло,

Я можу лишитись, бо Я можу програти, хай,

Тільки не питай…

Чи можу віддати сни,

Я можу сказати — ні,

Я можу не знати

Правильних слів.

Стала дивною трохи, не схожа на себе,

Відраховую кроки від мене до тебе.

Зашифровані файли, sms-ки, e-mail-и —

Дорога між нами — від тебе до мене.

Ми з тобою, як двоє таємних агенти

Лише ти знаєш хто я, а я знаю де ти,

Божевільні ідеї, загублений спокій,

Тільки ти знаєш де я, я знаю хто ти…

Le monde est divisé en deux, en deux moitiés,

Ce que nous avons inventé - ne devrait pas savoir

Les yeux sont la couleur du ciel, la couleur de la nuit,

Je ne peux pas oublier, je ne veux pas oublier…

Je peux briser le verre,

Je peux rester parce que je peux perdre, laisser,

Ne demandez simplement pas…

Puis-je donner des rêves,

je peux dire non,

je ne sais peut-être pas

Les bons mots.

Devenu un peu bizarre, pas comme moi,

Je compte les pas de moi à toi.

Fichiers cryptés, sms, e-mails -

La route entre nous va de toi à moi.

Nous sommes avec vous comme deux agents secrets

Toi seul sais qui je suis, et je sais où tu es,

Idées folles, paix perdue,

Toi seul sais où je suis, je sais qui tu es…