Кличу тебе - Віктор Павлік

Ріка моєї долі виходить з берегів

І я малюю образ твій у небі.

Така вже твоя воля — я нежаданний гість,

Тільки, як я буду жить без тебе?

Приспів:

І знову кличу я тебе,

Тільки не чуєш, тільки не чуєш.

А без кохання до небес

Не долечу я, не долечу я…

А я не розумію неспокою душі:

То сум, то радість, то безсонні ночі.

А вітер знов навіє такі сумні вірші.

Що зі мною зрозуміти хочу.

Приспів

Коли надія стане росою на траві

І перестану я молити небо

У серці, мов у храмі сховаю образ твій,

Тільки, як я буду жить без тебе?..

Приспів (3)

La rivière de mon destin vient des rives

Et je dessine ton image dans le ciel.

Telle est ta volonté - je suis un invité indésirable,

Comment vais-je vivre sans toi ?

Refrain:

Et je t'appelle à nouveau,

Vous n'entendez tout simplement pas, vous n'entendez tout simplement pas.

Et sans amour pour le ciel

Je ne guérirai pas, je ne guérirai pas…

Et je ne comprends pas l'inquiétude de l'âme :

Puis de la tristesse, puis de la joie, puis des nuits blanches.

Et le vent souffle à nouveau de si tristes poèmes.

Que veux-tu comprendre avec moi ?

Refrain

Quand l'espoir devient rosée sur l'herbe

Et j'arrêterai de prier le ciel

Dans mon cœur, comme dans un temple, je cacherai ton image,

Comment vais-je vivre sans toi ? ..

Chœur (3)