Апрєль - Тік

Сама не подумала, нащо –

Пішла і забувши про літо.

Не вернешся більше нізащо.

Повернеш назад усі квіти...

Літала, не думала в безвісті –

Чекала повернення раю.

Сумними думками тверезості.

П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.

Ще так далеко до весни, або до літа.

І може хтось, але не я...

Подарить квіти.

Жодної битви не виграла –

Кохання з війною зрівнявши.

А ти сама себе із дому вигнала.

У душу нічого не взявши.

Такого чудового літа,

Давно вже у мене не було.

Цілий світ хотів тобі подарити,

А ти його просто не чула.

Elle ne pensait pas pourquoi -

Elle est partie et a oublié l'été.

Vous ne reviendrez pour rien.

Vous rendrez toutes les fleurs...

J'ai volé, je n'ai pas pensé dans l'obscurité -

En attendant le retour du paradis.

Tristes pensées de sobriété.

Ivre de thé noir.

Encore si loin de l'hiver et du gel.

Pourquoi les souvenirs sont tristes, pourquoi les larmes.

Pourtant jusqu'au printemps ou l'été.

Et peut-être quelqu'un, mais pas moi...

Offrez des fleurs.

N'a gagné aucune bataille -

Associer l'amour à la guerre.

Et tu t'es chassé de la maison.

Ne rien emporter dans l'âme.

Un été si merveilleux,

Je ne l'ai pas depuis longtemps.

Le monde entier a voulu te donner,

Et vous ne l'avez tout simplement pas entendu.