Помаранчеві сни - Тік

Вона, різала пальці

Як стрибала з вікна.

Вона, в помаранчевих снах

Блукала сама.

А він, заховавшись під сніг.

Помаранчами мерзлими

Жбурляв їй у слід.

Вони, ніби різні човни.

Пливли у своїх думках,

Щоб потім піти

По пустих берегах.

Та настала ніч, коли падали зорі

І сльози котилися щирі й прозорі.

А на ранок згадають вони

Лиш помаранчеві сни.

Розбиваючи день поцілунками неба

Ти відверто шепочеш, благаєш, не треба

В тім немає твоєї вини

Це ж помаранчеві сни.

Чому?

я ніяк не збагну.

Розбиваючи день об стіну.

У безодню викидаєш

Себе одну.

Elle s'est coupé les doigts

Alors qu'elle sautait par la fenêtre.

Elle est dans des rêves oranges

Elle a erré seule.

Et lui, caché sous la neige.

Les oranges sont congelées

Il la jeta dans les pas.

Ils sont comme des bateaux différents.

Naviguait dans leurs pensées,

Pour partir ensuite

Sur des rivages vides.

Mais la nuit est venue quand les étoiles sont tombées

Et les larmes étaient sincères et transparentes.

Et le matin ils se souviendront

Seuls les rêves orange.

Brisant le jour avec des baisers du ciel

Vous chuchotez ouvertement, mendiez, vous n'avez pas à

Ce n'est pas de ta faute

Ce sont des rêves oranges.

Pourquoi?

Je ne comprends pas.

Briser le jour contre le mur.

Tu le jettes dans l'abîme

Moi-même un.