Чи ти знала - Аква Віта

Я не кляв тебе, о зоре,

Хоч як сильно жаль мій ріс;

Насміх твій і власне горе

Я терпеливо переніс.

Та боюсь за тебе дуже,

Бо любов — то мстивий бог;

Як один її зневажить,

Любить мститься на обох.

Приспів:

Чи ти знала, що руйнуєш щастя,

Щастя власного підклад,

Те, чого життя так мало-мало

Звикло всякому вділять?

Як сміючись ти вбивала

Чистую любов мою,

Чи ти знала, що вбиваєш

Все, чим в світі я живу?

Чи ти знала, що небавом,

От мов раз махнуть пером,

Ти не раз заплачеш гірко-гірко

За потоптаним добром?

Je ne t'ai pas maudit, ô aube,

Peu importe à quel point ma croissance était désolée;

Ton rire et ton propre chagrin

J'ai patiemment enduré.

Oui, j'ai très peur pour toi,

Car l'amour est un dieu vengeur ;

Comme on la méprise,

Il aime se venger d'eux deux.

Refrain:

Saviez-vous que vous détruisez le bonheur,

Le bonheur est son propre fondement,

Quelle vie est si petite

Utilisé pour donner à tout le monde?

Comment tu as ri et tué

Mon pur amour

Saviez-vous que vous tuiez ?

Tout ce que je vis dans le monde ?

Saviez-vous que bientôt,

Des langues une fois pour agiter un stylo,

Tu pleureras amèrement plus d'une fois

Pour un bien piétiné ?